“Допомагаю тим, хто ризикує заради нас життям”, — Руслан Барабаш, куратор волонтерського штабу NIX

12 Травня 2023

До початку повномасштабного вторгнення Руслан Барабаш, Business Process Engineer, цікавився годинниками та ножами. І завдяки своєму захопленню став профі у їхньому підборі. 

Під час війни наш експерт спрямував усі знання та зусилля на допомогу фронту. Долучившись до волонтерського штабу NIX, Руслан допомагає закуповувати ножі, ліхтарі, годинники, мультитули для військових. І ділиться своїм досвідом. 

Життя “до”

Якщо бути відвертим, я до останнього не вірив у початок повномасштабного вторгнення.

24 лютого ми з дружиною виїхали з Харкова, взявши мінімум речей.  

Нова реальність

Діставшись до безпечного місця, я приєднався до Ніксового штабу волонтерів. 

Декілька тижнів був черговим: допомагав колегам із пошуком шляхів евакуації та тимчасових прихистків. Але потреби фронту ставали все важливішими. 

Допомога ЗСУ 

У перші тижні вторгнення я просто донатив. Та якось купив туристичні горілки військовим. У процесі зрозумів, що мої знання і соціальні зв’язки можуть стати у пригоді. 

Куратор напрямку

Волонтерський штаб NIX отримує купу запитів. У тому числі — на ножі, ліхтарі, годинники і мультитули. 

Я непогано розбираюся у цих речах. Знаю, де знайти їх не по роздрібній ціні, на що звернути увагу під час вибору. Тож напрямок моєї діяльності було визначено заздалегідь. 

Волонтерські будні

У Ніксовому штабі усе влаштовано ефективно та просто.

  1. Військові залишають запит.
  2. Куратор напрямку з‘ясовує потреби й уточнює пріоритети.
  3. Намагаємося закупити усе необхідне якомога швидше.
  4. Відправляємо допомогу фронту.

Поза планом

Якось я надіслав військовому специфічний ліхтар. Після отримання пакунка він написав мені — дякував за допомогу. І навіть запропонував, щоб його жінка надіслала мені капустки. Небагато — кілограм 50 ;) 

Через день дружина захисника зателефонувала особисто. І дуже просила прийняти хоча б мед чи бідончик козячого молока :)

Звісно, я відмовився від подарунків. Але мене надзвичайно розчулило прагнення віддячити. Особливо враховуючи той факт, що воно йде від людей, які ризикують заради нас найдорожчим — своїм життям.

Найскладніше

  • знаходити ліхтарі — їх майже немає в Україні (а ті, що є, продаються по х2 ціні); 
  • визначити пріоритетні запити, коли немає можливості одразу закрити всі.

Що мотивує мене волонтерити? 

Бажання наблизити Перемогу! 

І я зупинюся лише тоді, коли захисники України повернуться додому.